Із серця лине сум про очі волошкові,
Калинові уста і плавний вигін брів.
Із серця лине сум, карбований у слові,
Віднесений у світ на крилах почуттів.
Слова віднесені у гори й полонини,
Звучать в гаях, в безмежній широті степів.
Із серця лине сум - це серце України.
Її душа - це пісня, а життя - це спів.
Із серця лине сум, мов скрипка тихо грає
Серед турбот і свят, старих й нових світів.
Ніколи вража сила народ не подолає,
Додолу не зігне, якщо лунає спів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816090
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.12.2018
автор: ihor_fediv