Вишивала мати донечці кофтину,
Мріяла про файну долю для дитини.
Кольори веселки – на веселу вдачу,
Хрестики рівненькі клала на удачу,
Квіточки червоні – на красу і вроду,
На любов і шану батьківського роду.
Не хотіла чорну нитку вибирати,
Щоб журби у долю доньки не вплітати.
Радість дарувала, шила візерунки,
Заполоч на щастя прикрашала лунки.
З піснею лягали хрестики на долю,
І лилася пісня з хати по роздолу.
Вишивала мати вишиванку-долю,
І вкладала пісню про любов і волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816055
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.12.2018
автор: Надія Хвиля