На шальках терез перед Небом
Колись покладу біле й чорне.
Чи в безвість відкине від себе,
Чи гріх мій простить і пригорне?
Все зважено, зміряно буде
Слова, хтиві погляди, дії
В яких не витав дух високий,
А суто земні були цілі.
До того не йшло, що прийдеться
Ось так за все відповідь дати
І вже адвокат не знайдеться,
Щоб міг би мене виправдати
Нас троє постане пред Богом
Мій ангел, душа і мій ворог,
Що навіть в небесних чертогах
Готовий все стерти на порох.
У ангела – записи світлі:
Чимало віршів про кохання
В яких прославляю у пісні
Ті, - ніжні, щемкі почування
До кращої з кращих царівни,
Моєї душі половинки,
Якій не знайти в світі рівних
Красуні! Розумниці! Жінки!
Ще записи будуть у нього
Що бідно я жив та при тому
Не знав що то є, щоб з чужого
Щось брати, - з багатого дому.
Не заздрив комусь. Просто вірив,
Що я з-поміж люду не з гірших
Як буду трудитися в міру,
То й житиму краще за інших!
Як мріялось так не збулося
На жаль… та не лаю нікого
У двадцять мав сиве волосся
А в тридцять став зовсім безногим
Життя на візку… невблаганність
Тяжкої, щоденної битви
Сприймав своє лихо як даність,
Та все ж прибігав до молитви
Не гроші, не влада чи слава
Мене піднімали до бою
Просив я, щоб лихо ослабло,
Щоб сил стало бути собою.
Душею аби не кривити
На когось аби не брехати,
Від злоби щоб вовком не вити,
Слабким цуценям не скавчати
Це в ангела також попало
У світлом написане слово
А що ж наш противник поставить,
Що в нього для суду готове?
Багато є в нього про мене
Що був я з дитинства не ангел
Бо бився із тими, хто з мене
Над хлопцем з села, насміхались,
Що я ненавидів таємно
Радянську, диявольську владу
За власне сирітство казенне
За рано посивілу маму
Коли ж моя доля зламалась
І я опинивсь в інтернаті
Горілку у рот заливали
Щоб міг я по-мертвому спати
Тоді, як колишні солдати
Від пекла гангрени згорали
Виносили мертвих з палати,
А ми їх гуртом поминали…
І в мареві тої гарячки
Я в диво від неба не вірив
Лиш дні часом їжі та сплячки
Від ранку до сутінків мірив.
Розкаже мій ворог про лайку
Що сипалась з рота горохом,
Про всі анекдоти та байки
В яких було всього потроху
Із пишних вінків хулігана
В наборі російської мови.
Тому що на маминій мові
Ти так матюганить не зможеш!
На шальки терез перед Небом
Колись покладу все таємне
І тільки лиш Небо розважить
Чи світла там більше, чи темно.
15.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2018
автор: dovgiy