Коли куди автівка мчить,
Чи серед хмар літак летить,
То якось можна зрозуміть:
Чого воно летить чи мчить?
Звичайно, важко говорить:
Де, що та як у них горить.
Та зрозуміло звідки взялось -
Щось стиснулось та виривалось...
А як освітлення вмикаєш,
Або ж трамвай по рейках йде,
То вже і гадки ти не маєш
Чому таке? Причини де?
Що тут? Лише магніти й дроти,
Плакати "не торкайсь, бо вб'є",
Але ж ніякої роботи -
Лиш як увімкнеш, сила є!
Ну звідки все воно з'являється?
А потім, то куди зникає?
Як вимкнув - то не залишається,
Дроти та й все... Руху-ж немає!
А телевізор? Чудо тоже!
Нам розум тут не допоможе:
Коли почався де футбол,
Ти зразу вдома бачиш гол.
Як воно все передає?
Сигнал, й всередені нас є?
Це гірше ніж в кіно лякають,
Прибульці й монстри де літають.
Щось нам у школі показали,
Магнітами гвіздки тягали...
Та де воно? У цьому ж штука,
Про головне мовчить наука!
Багато про "поля" вам скажуть
І різні досліди покажуть,
Але коли щось й передбачать -
Ні уявити, ні побачить...
Слабий наш розум: хоч і зрозуміли,
Чому виходить так - не уявили...
Багато зараз іншого вивчаємо,
Але лиш крихти чітко уявляємо.
(з російської) 28/11/2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815925
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.12.2018
автор: Федір Трох