Такий як ти лише один , лише сьогодні
І подароване не заміню нічим
Було передчуття ворожої безодні…
А небеса розкрились снігом - ніжним і сумним.
Без зорь…розпуття... присмерки холодні
Очікування… вітер…сивий від багаття дим -
Розпалений вогонь жертовний поглинає
Тягар, що нести я надумала собі
А наді мною те ,глибоке і безкрає
Одвічне небо в вічній боротьбі
Воно і я, жаданий сніг …і іншого немає -
Зимовий перший день кружляє в ворожбі.
© Олена Зінченко 01.12.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815850
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2018
автор: Zinthenko Olena