Мелодія як символ існування
Всього , що створено на цій Землі,
Як відповідь на вічні запитання:
«Що нам робити? І куди нам йти?».
Мільярд сердець в єдиному пориві
Ритм задають народженню життя.
Відчутно цю мелодію й у зливі,
Що очищає простори буття.
Звучить вона у веселкових барвах,
У шумі рік, у гомоні лісів,
Луною відбивається у хмарах,
У чистій білизні гірських снігів.
Мелодія у джерелі прозорім,
В блакиті неба, в подиху вітрів.
Вплітаються у неї світлом зорі
І таїна із глибини морів.
Мелодія написана не нами,
Але й для нас, для нашої душі.
Ми тільки кілька нот в її октаві,
Що в котре балансують на межі.
Ми захопилися своїм звучанням
І нехтуєм бажаннями Творця.
Порушивши закон співіснування,
Таке життя підводим до кінця.
Якщо ж згадають люди про єднання,
Омиють душі сльози каяття,
Мелодія , як символ існування,
Дарує шанс нам на нове життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815845
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.12.2018
автор: ihor_fediv