Чого ж ти, смутку, душу рвеш?
Зомліла цвіт- калина.
Ох, де ж ти, радосте, живеш?
Ридає ніч та днина.
І десь ридає криком птах,
А десь вмліває мати,
Гуляє недруг, клятий враг
І смерть несе до хати.
Твій син, Вкраїно, у землі -
А інший у полоні.
Розтоптана... в чорнезній млі,
Та ще жива у лоні.
Ще дихаєш... вогнем й мечем,
Шматована катами.
З душі, мій Боже, вирви щем -
Дай радості для мами.
Що нині мліє в молитвах -
Врятуй її Ти сина,
Слова застигли на вустах:
- Та він іще дитина...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815706
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.11.2018
автор: Леся Утриско