Я не люблю порікувань і сліз,
І з порваними струнами гітари,
Коли у полі око бачить ліс,
А над собою – тільки сірі хмари.
Я не люблю, як в піхвах меч лежить
І пилом знеохоти припадає
У час, коли драконом зло біжить,
Безпеку краю на шматини крає.
Але люблю, як в позирку – весна,
Як у душі ґаздує тепле літо,
Коли п’яніє тіло без вина,
Як правда й честь вкривають обшир цвітом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)