А вони, за руки взявшись
Мовчки так стояли
І нічого не сказали,
Хоч чогось чекали.
Не наважився хтось першим
Мовити:"Люблю я"
Або ще приємне дещо.
Ледве Він подумав
Що потрібно щось робити,
Бо її втрачає,
Як в натовпі загубилась
Її постать гарна.
Він шукав, шукав очима,
Біг, щоб наздогнати,
Люди йшли все мимо й мимо.
Та куди ж пішла ти? -
Запитав подумки з сумом, -
Я ж тебе кохаю.
І Вона таки почула
Й відповіла"Знаю,
Та від тебе це почути
Я давно хотіла,
Оглянись, бо уже тут я,
Теж кохаю, милий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський