Золото, золото, золото

[b]«Золото,  золото,  золото»[/b]

Золото,  золото,  золото  –
Падають  зверху  листки
Небо  неначе  розколото
Й  сиплються  сонця  частки

Колір  у  кожного  власний  –
 Вам  не  знайти  повний  збіг
Ну  до  чого  ж  вони  класні
Падають  в  танці  до  ніг
   
Кожний  листочок  по-своєму
Світлий,  красивий,  пригожий
Майстром  він  літом  нам  скроєний
З  сонця  частинкою  схожий

Завтра  намочить  їх  дощик
Вкриє  упавши  все  сніг
Намалювати  художник
Їх  лиш  довірить  весні

Ну  а  сьогодні  –  кружляють
В  вальсі  з  легким  вітерцем
І  шелестять-розмовляють
З  небом,  чи  може  й  з  Творцем

Радують  око  прохожих
Мам  і  бабусь  із  дітьми
Захист  від  днів  це  негожих
Слякоті,  хмар  і  пітьми
12.10.18  М.К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815553
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2018
автор: Микола Карпець))