І все, що мені залишається - тільки прощання
З колишнім, з минулим, із болем, що вже не пече.
Я все розумію, та палко бажаю востаннє
(Чи передостаннє) схилитись тобі на плече.
І все, що мені залишається - тільки палати,
І серце гаряче вистукує ламаний ритм.
Сховати свої почуття у тенета/за ґрати,
А потім вплетати у низку розгублених рим.
І все, що мені залишається - тільки наосліп
Блукати у темряві в пошуках сенсу життя.
Спираючись на попередньо отриманий досвід,
Засвоїти добре - не бутиме вже вороття.
І все, що мені залишається - тільки прощення
Собі дарувати і врешті себе віднайти.
Крокуючи тихо з минулого у сьогодення,
Відчути любов. І натхнення. І велич Мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815519
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2018
автор: Марина Мирошина