Павутину звила осінь
Листя то такі нитки
У волоссі стала просідь
І думки на самоті.
Те чарівне павутиння
Проросло в моє чоло
Час не йде для мене, плине
Ще і снігом замело.
Зимова красуня робить
Мені з льоду пелюстки
Де людина крикне: "пробі"
Можуть жити лиш святі.
Я узяв усі дарунки
Осінь що дала, зима
Зроблю міцні обладунки
Бо у нас їде війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815448
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 27.11.2018
автор: Ормузд