***
Не побачиш веселку на небі,
доки дощ не проллється з грозою,
не почуєш світанковий щебет,
доки ніч не відпустить прозору,
яснооку блакить дня нового.
Так і щастя: почнеш дорожити,
як відчуєш загрозу утрати –
мов поляже під бурею жито,
що уже почало достигати.
Запізниться, бува, засторога…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815427
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.11.2018
автор: Надія Хвиля