В повітрі знову чути запах шин,
Так пахне в українського народу воля.
У нас нема багато батьківщин.
Один лиш паспорт – українців доля.
А римське «Розділяй та владарюй»
Сучасні ватажки відмінно знають.
Їх алгоритм для нас: Плати й працюй,
Кусай сусіда, а як ні – тебе скусають.
А ще добавити потрібно висоти,
ЄС, безвіз, День Гідності і Томос…
Коли духовністю всі зайнять роти,
Почути важко тихий правди голос.
На голку посадили наш народ,
Таке життя, кінці б з кінцями звести.
Коли ж ми з вами пропустили поворот,
Хто у минуле нас зумів завести?
Та все ж в повітрі чути запах шин…
Помалу прокидається свобода…
Хоч ще не так, хоч з євроблях – машин,
Народжується нація з народа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815336
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.11.2018
автор: Волинянка