І ось річниця, як Майдан гудів,
Палав й від вибухів здригався,
Як перший Ангел в небо полетів,
А другий, що від кулі розірвався.
Один за другим йшли на небеса
Герої, що повстали за Державу.
В той час лунала музика дзвінка
Й дививсь народ як скаче там Руслана.
Аншлаг зібрала на крові і болях
На криках і стражданнях,
А коло неї упирі
В людській подобі й одіяннях.
Народ їм вірив й кричав осанна,
Бо думав він, що волю принесуть.
Та для народу, це була омана
Старались тільки для наживи, бо отака їх суть.
У вишиванках, бились в груди
І одночасно зраджували нас!
Зі зброєю в руках - то їхні люди
Зі сцени їм давали - ФАС.
А пси стріляли, стріляли влучно
Бо вже натаскані на людську кров.
І падали Герої під крики гучні
І батальйон скривавлений у Небо йшов.
Чи зрозуміли ви , народ,
Кого приводите до влади?
Невже та гречка вам закрила рот?
Бо через вас ми не дамо вже ради.
Ми не повернемо убитий Цвіт,
Ми не повернемо дитині тата,
Ми не повернемо п*ять втрачених вже літ
Для України це велика втрата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2018
автор: lileia