[img]http://mykola.at.ua/_ph/5/428215341.jpg[/img]
[b]«І запах кави до світанку…»[/b]
[color="#0408db"][i][b]
І запах кави до світанку…
В твоїй квартирі, в зимню ніч
А ми з тобою віч-на-віч
І рано ставити ще крапку
Стікає віск іще зі свіч
В холодно-теплу зимню ніч
Співає вітер за вікном
Кружляє сніг над зимнім парком
І нам ніскілечки не жалко
Що склянки ті не із вином
Що ми сп’янілі й без вина
Достатньо нам горнятка кави
Бажання й мрія в нас одна
А сніг кружляє між гілками
Переплелися ми думками
Кохання пити щоб до дна
Ніч промайне – наступить ранок
І вже прощаюсь на порозі
Ти і вечеря, ти й сніданок
І проведеш мене на ґанок
І теплий спомин у дорозі
На зміну дню наступить вечір
І знову стрінемо зорю
І наші губи знов зашепчуть –
Ах як же я тебе люблю…
© Микола Карпець (М.К.)
*24.11.18* ID: № 815129[/b]
[/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2018
автор: Микола Карпець))