ТИ І Я
Ми рік за роком, час за часом
Долаємо своє життя.
У долі є свої гримаси :
То біль душі, то рай в сонцях.
Усе в природі фантастично.
То поряд ми, то я ода.
Відійдемо, а небо ж вічне,
І вічна синь - лиш нас нема.
Живім, горім сьогодні, друже !
На місці не стоїть земля ...
Не будьмо до всього байдужі,
Бо ми СЬОГОДНІ ТИ І Я .
І не шукаймо те, що зpучно,
І не кричім : " Тут все моє ! "
Вростаємо у землю вічну –
А потім зорями стаєм...
Сьогодення
Продали, зрадили, украли…
Мою найрідну Україну.
Не сіяли і не орали,
Лишень жирують без зупину…
Та ненаситні. Боже ж, Боже !!!
Могли б - то й з тіла здерли б шкіру,
А ми надіємось… «Та може ж»
Господь пошле їм в душі віру.
Нас українців стає «мало»…
А хлопці «там» когось боронять...
Уже і небо заволало !!!
Б*ють дзвони… Чи не
по нас-то дзвонять ?
Діна Бондар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2018
автор: Діна Бондар