Ніхто нікому не дає свободу.
Її беруть. Історію читайте.
І взявши, не розслабитись народу,
Бо владу мусимо контролювати.
Природа влади завжди суперечить
Потребам тих, її хто обирає.
Людина, що при владі: себе бачить,
Себе збагачує і прославляє.
А нас ілюзія все не покине,
Що добрий цар, чи президент, чи уряд
На нас працює, не розігне спину,
Бо він слуга. Слузі дай лише привід
Він до господаря влізе в комору,
В кишеню, в гаманець, а вийде – в ліжко.
Не вчувсь господар, як вже спить знадвору.
Цього звільнив, інший не довго ліпший.
То й мусимо, народом, волю й гідність
Являти, час від часу, для свободи.
Рівняти, з’їхавшу з дороги рівність
І чистити забруднені чесноти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815048
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2018
автор: Пісаренчиха