Барви.
Золоті барви,
змінились мороком осінніх чорноземів.
І кольори веселок злились в чорні фарби.
Червоні пси!
Терор скривавлених тотемів.
Голод.
Ще б день до завтра.
Та завтра може вже ніколи не настане.
І пом'яне останній день "остання ватра".
В пустих зіницях тихо полум'я розтане.
Жмені.
Порожні жмені.
Вже не триматимуть суху скорину хліба.
Крізь сльзи в небо линуть молитви стражденні.
Ще ніби й парубка, а вже неначе й діда.
Пам'ять.
Все що лишилось.
І закарбовано в тілах живих нащадків.
Не витерлось.
Не згладилось.
Не змилось.
Цей шрам нагадує - багаж червоних спадків.
24.11.2018р.
"Багаж червоних спадків"
Володимир Ухач
Забути не маємо права.є
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815033
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 24.11.2018
автор: Володимир Ухач