Передумаю і перепла́чу,
Все я сте́рплю і переболію.
Крізь негоду веселку побачу.
Геть апатію, сум, безнадію!
Стріну щастя в росинках ранкових
На колючих листках молочаю,
У серпанках легких вечорових.
Щастя – в пісні від краю до краю,
У сніжинках на теплій долоні,
Ясних зорях ген на небозводі.
Щастя – усмішка сина чи доні.
Щастя – стати комусь у пригоді.
Я на щастя приречена, люди!
На врожай ним я землю засію –
Хай у кожного з вас воно буде!
Геть апатію, сум, безнадію!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815021
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.11.2018
автор: Галина Брич