ДЯКУЮ ПАНОТЧЕ!

О  Всевишній  милий  Боже  -Спасе  мій!
Дякую,  що  подарував  талану.
я  сама  з  собою  іду  на  двобій,
шліфуєш,  мене  загоюєш  рану.
Дякую,  панотче  -за  життєву  путь!
За  скарби  земні  щире  святе  слово...
Цілую  ,плащаницю-  життєву  суть,
Воскресаю  ,оживаю  у  розмові.
В  ім'я  Отця  ...  Сина...  Святого  Духа!,
прославляю,  божі  діла  на  землі...
Змилуйсь,  наді  мною  дай  сили  духу,
до  пристані  доплисти  на  кораблі.
Ти  -  є  шлях,  правдивий  істина  життя.
Компас  ,що  веде  до  каяття  душу,
 У    пустині  -єдина  надія  моя,
Зоря-  ,яка  осяює  море    сушу.
І  все  суще,вітер  розвіє  ,як  дим,
І  як  туман  ,розчинеться  на  сонці
О  Боже,  ти  вічна  любов  серед  зим.
Молитва-на  чотках  у  моїх  долонцях.
М  .Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814953
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 23.11.2018
автор: Чайківчанка