Лише для тебе хочу існувати,
я мушу поспішати, літа мене женуть
спокою не дають.
Не розхлюпай бажання свої,
не розхлюпай.
Не заблукай у тенетах чужих,
розум слухай,
плекай надію свою, не втікай,
жадай миті щасливої,
серцем не зволікай.
Тримай мої руки у своїх, тримай,
не залишай беззахисно, не залишай.
Пірнай у моє серце, пірнай,
шукай у ньому любові, шукай.
Пізнай мою Душу, пізнай.
Піймай вустами у свої тенета, піймай.
Не відступай від мрії,
не здавайся в полон безнадії.
Думай про мене і в день, і в ночі,
прийми в обійми свої.
Упізнай в мені єдину рідну Душу,
оминай, оминай слякотні лужі.
Зупини мої сміливі мрії,
напитись дай надії.
Блаженних снів більше не хочу,
реальності у Душі прошу.
В тиші ночі до тебе промовляю,
ніби від спраги жагучої згоряю.
Тривожно, ніби стою на краю
самої прірви, де вирішується
саме життя без вороття.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2018
автор: Svitlana_Belyakova