...коли, наче зменшуване, я відриваю від себе частку,
за правилами віднімання має порушитись ціле.
Як точні науки, ми поза часом -
без "мабуть", "ймовірно", без віри в раптовість зцілень.
Тому, вивертаючи спогади ніжним дотиком,
грізно питаємо, чи в кишенях
є речовини, що спричиняють опіки,
і гострі предмети - лишати позначки
на мішенях
годинникових... Та віднімання до мінус один
вже встигли набриднути і наскучити.
Я люблю додаватись в твої обійми, не рахувати годин,
хоч надто колючий,
надто колючий ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814806
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2018
автор: Єлена Дорофієвська