Виє вовком хуртовина,
Клапті падають до ніг.
Ще в дворі молочна днина,
Спить, однак, давно поріг.
Майже добу безневинно
Він пролежав, неборак.
Не штовхали його в спину—
Побоявся хуги всяк.
Хай гамселять його в спину
Й спотикаються об бік.
Щоб не сипав сніг невпинно,
Мріяв злежаний поріг.
Також змучиться людина
Від самотності щодня--
Товариство їй потрібне
Й за́вжди любляча сім’я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814651
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 21.11.2018
автор: Valentyna_S