Взяти все найкраще від своєї [b]ба́тьківщини[/b]
Спасибі, пращури, що не були ледачими,
Виростили роботящу націю борців -
Покірних хлопців, та під гнітом - бійцівських псів
Читаєш між рядків і пальцями:
МИ**
Ладні перевершити тих, що жили!
Сурма до суду гудить!
Витягти жили в джгути
На горлянку мети заправителів:
Робити рабів, плюнути – витерли
Під голосистий спів,
Від слів аж ріже зів
Дамо відпір хоч зараз, до тих пір,
Поки душа не вилетить в ефір
Гони вл*ду, що тримає за чоловічі принади
Законами, цінами на цукор, хліб, бензин. Гранати
Летять у наш город
Як бур'ян рвуть народ
Мій дід просто дожив до сідин
Мені б до сороковин
Змести наївні правила гри,
Щоб випустити пари
Упиватися доброді́ями,
Будувати, ростити, мріяти,
Розтрусити люд до аритмії
Прикладом порядної затії
У наш ніякий час чорно-білий...
Не легший, не важчий...
Без п’яти пропащий...
ДІЙМО!
*значення слова "влада" вжито в матюгальному відношенні, як до інституту державності України.
**На фото те МИ, що між пальцями)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814640
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 20.11.2018
автор: Gaduk