* * *
Чи сплю, не бачу і не чую,
Чи у туманах заблудив.
Як осінь фарбами малює
Усе навкруг, це диво з див.
Ще ніби вчора лист зелений
Про щось із вітром шепотів.
Опав і тулиться до мене,
Ніби зігрітися хотів.
Мабуть важкі ті шати золоті,
Що щедра осінь кожному вділила.
Живі й зелені там на висоті,
В багатстві кольорів тут на землі спочили.
Ще поки молоді ми маримо світами
І щось незвершене ми мріємо звершити.
Та час безжально познущається над нами
І, що минуло, вже не воскресити.
Мов дні прожиті листя позбираю ,
Щоб мертвою красою ще й помилуватись.
Живу, надіюсь, вірю і чекаю,
Що ще не все я встиг у осені спитатись.
12-20.10.2004 (Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814557
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2018
автор: Михайло Чир