[i][b]Міґращя душі людини-таїнство з таїн…
Маєстатство,а чи ницість-попіл всіх країн…
Мізантропи,чи святоші- всім одна ціна!
Чи Любов керує людством,а чи жах й війна…
Сенс шукає кожен смертний,дбає про добро…
Щоб ніхто не хтів перфектно знищити…шатро…
Щось будуєм,а чи треба?Губим основне…
Досягаєм до півнеба…Все це-сумнівне…
Набиваємо кишені,мізки,гаманці,
Загрібаємо у жмені…долечки синці…
Накривають нас і будні,біль і злигодні…
Ми шукаємо все Правду...Хтось знайшов,чи ні?...
Планетарнії Закони нам не відмінить…
А життя- мов тая свічка,мов …чудова мить…
Насолоджуймось дарунком,данним із небес!
Кожен з нас-Його творіння,чудо із чудес!
Сріблолюбство-корінь злого- обережним будь!
Не нашкодь самому собі,чи кому-небудь!
Бережімо всіх навколо,дякуймо за все,
Хай Любов Землею править і всіх нас пасе!
І до чистого джерельця*міцно притулись…
Славослов і дякуй Богу, і за все…молись…
*чисте джерельце-тут СЛОВО=БОГ
20.11.2018р.
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814533
Рубрика: Нарис
дата надходження 20.11.2018
автор: Валентина Мала