Торкаюся минулого губами…


ЯК  ПАМ"ЯТЬ  ПРО  КОХАНОГО  ЧОЛОВІКА  У  35  РІЧНИЦЮ  НАШОГО  ШЛЮБУ...  
ТОРКАЮСЯ  МИНУЛОГО  ГУБАМИ...

Я  у  полоні  мрій  твоїх  живу.
торкаюся  минулого  губами...
Стаю  босоніж  на  суху  траву
і  облітаю  з  жовтими  листками.

Я  гріюся  в  обіймах  твоїх  рук,
у  спогадах,  з  дощами  на  світанку...
Сумних  краплин,  по  шибці  перестук
і  чужі  кроки  на  холоднім  ганку.

Твої  слова.  написані  колись,
я  відшукаю  на  старім  папері...
Шепоче  небо:  "  Щиро  помолись."
Ключів  нема,  щоб  відчинити  двері.

Автор  Лариса  Мандзюк.  19.  11.  2018.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814451
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.11.2018
автор: -