І знову манять димки сині далі...(переклад)
І знову манять димки сині далі,
Нетлінних древніх істин ясний слід,
Де предки крізь віки заповідали
Нащадкам берегти їх заповіт.
Любові чистої тут сонцесяйні зерна,
Печалі світлої німа сивіє грань…
І кожна мить історії химерна -
Із радістю і стогоном страждань.
Сплелись край моря долі колорити,
Безгрішних істин крапельки сльози...
І правди вічної тверді, як сталактити,
Віками не міняються ази...
И вновь так манят синей дымки дали... (оригінал)
И вновь так манят синей дымки дали,
Не погребённых истин древних свет,
Где поколения так искренне мечтали
Навеки сохранить святой обет!
Тут теплится сердец горенье,
Печали светлой чуть белеет след...
И каждое истории мгновенье
То веет радостью, то прошлой жизнью бед.
Сплелись у моря судеб колориты,
Безгрешных истин капельки слезы...
Твердыни правды, будто сталактиты,
Веками не меняются азы...
м. ЛЬВІВ Наталія КАЛИНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814395
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2018
автор: Наталі Калиновська