Беру твою в руки сорочку
Й здається відразу мені,
Що прийдеш сьогодні, синочку, -
Затримався десь на війні.
Як довго на тебе чекаю
Всі дні і всі ночі підряд.
В віконце весь час виглядаю
І часто виходжу я в сад.
Іду на широку дорогу,
Яка веде вдаль за село.
На серці тамую тривогу:
Минуло, пройшло, відгуло.
Іду до твоєї могили,
Де сльози горохом летять.
Лежиш ти, синочку мій милий,
Але я тебе хочу ждать.
Бо серце змиритись не хоче,
Не прийме реальність ніяк,
Журба все ятрить і лоскоче,
Й жевріє надії маяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814373
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2018
автор: Ольга Калина