У мене вдома багато різних чашок. Усі вони різняться за формою, розміром, матеріалом, з якого виготовлені. Від маленьких горняток до об’ємних майже кухлів. Є ті, які купував я сам, є й подаровані, є навіть просто кимось забуті. А може спеціально залишені. Так, інколи до мене приходили із своїми чашками. І інколи вони так і залишалися під моїм подальшим наглядом. Я точно не знаю, але всі вони стоять у мене на кухонній полиці. У кожної своя історія появи на моїй кухні, і тому кожна має своє значення і своє призначення. Деякі із них мають навіть свою пару, а інші - унікальні. Неповторність кожної змушує мене час від часу обов’язково взяти її до рук. І хоча я звик пити каву із маленької чашечки із зображенням кота, який не повністю прокинувся, а чай смакувати із великої прозорої чашки, іноді до рук потрапляють і інші представники чашкової колекції. Так чай можна з насолодою пити із подарованої сестрою чашки. Середніх розмірів, білого кольору із написом кольорами блакитно-жовтої палітри “брат”. І хоча в цього горнятка є ручка, його завжди приємніше тримати двома руками - і руки гріє, і душу зігріває. А от ранкову каву можна ще посмакувати із маленької білої філіжанки. Маленька, тендітна, без жодного напису чи зображення. Її незаймана білизна стимулює самому намалювати картину майбутнього дня. І вся ця чашкова родина то поповнюється, то змінюється. Хтось приходить. Хтось йде геть. Але щодня вони дарують мені свою радість. Вони надихають мене бути різним, виконуючи одні й ті ж функції щодня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2018
автор: Мозговий