Замки… Замки одні навколо…
У кожного своя комфорту зона…
Життя йде по спіралі, як по колу,
У масці доброго хамелеона.
Закриті на замки квартири,
Автівки, сейфи, навіть телефон.
Так боїмося, що десь поруч дезертири,
Замкнути все – щоденний марафон.
А ще сховати геть усе потрібно,
Щоб сам забув, що в тебе воно є.
Ти любиш? Викинь чи сховай, бо видно,
Під маскою тримай лице своє.
Позамикали… Все… З плечей обуза впала.
Вже злодії не страшні у житті.
Але щоденно мріємо, щоб відшукала
Ключі людина, із якою по путі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2018
автор: Волинянка