ІГОРЮ СТОЖАРУ І МАРИНЦІ КОРНІЙЧУК
Як вечір полонини обійме,
З вином при свічці зазвучать бокали.
Візьме мій друг кохану за плече
І висловить думки, які дрімали.
І зацілує в солоді вуста,
Притисне груди, як у ружі роси.
Коханням заспіває пустота,
Бо в нього жінка ще тепла попросить.
Маринко і Ігорку, Вас люблю!
Окрім Карпат, щоб снилось Вам кохання!
За Вас я також чарку пригублю,
Щоб Вам завжди світила зірка рання!
Повірте, я у Бога попросив,
Щоб заспівали полонини ваші,
Щоб жив ваш рід, щоб довго, довго жив,
За Вас Карпати піднімали чаші!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814332
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2018
автор: СЕЛЮК