Забитися в нижній куток твоєї свідомості,
Розпалити там вогнище і справляти шабаш.
Опинитися серед ошеленілого натовпу і шукати щось надто важливе.
Як невинне дівчисько чекати погожого дня для побачення.
Дочекатися і втекти.
Коли сонце намагається достукатися до мого вікна,
Одразу мліють руки.
Коли надворі дощ сіє мжичкою,
Здається що з цієї води виростуть постаті.
Цить, уже, годі. Слухай онлайн те, що не почуєш в ефірі.
Хтось тихо зникає за межею безпосереднього впливу.
А ти стоїш під дощем, що досі сіє мжичкою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814329
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2018
автор: Тина Зарова