Чья-то история (автор) . Я с тобою, любимая

—  я  з  тобою,  кохана.  я  буду  твоїм  завжди,  —  
наче  й  тихо  говорить  —  та  в  прірву  летять  мости,  
у  натягнутім  дроті  затихли  гучні  гудки
і  вода  виливається  з  тріщин  скляної  чашки,  
на  холодних  руках  залишає  сліди  окріп,  
сни  ранкові  біда  обернула  на  дим  їдкий,  
розмальовує  він  полотно  у  колір  відлиг
й  береже  її  від  морозу,  мов  рідкісну  пташку.

чути  шепіт  її:  —  озерце́  блищить,  ніби  скло,  
всі  дороги  до  тебе  засніжило,  замело.
їй  завжди  мало  світла,  уваги,  нічних  «алло»,  
всі  її  одкровення  —  заплутані  у  діагноз.  
не  вкладаються  в  пам'ять  особи  та  імена,  
кожен  постріл  для  неї  —  то  кров,  суєта,  війна,    
для  пісень  залишилася  тільки  одна  струна,  
постає  безкінечність  зі  складених  в  ребус  пауз.  

—  я  з  тобою,  я  буду  твоїм  завжди.    —  тут  зима.  
—  я  не  вірю!  як  в  серці  любов  —  зима  не  страшна,
не  злякає  мене  підступна  холодна  пітьма.
я  зігрію  тебе!  зігрію  тебе,  присягаюсь!  
дочекайся  лише,  кохана,  у  зустріч  повір!  
ми  залишимо  десь  позаду  доріг  серпантин,  
на  пилок  розкришу  мільярди  колючих  крижин.

 —  я  тебе  дочекаюся,  швидше  б  тільки  ...  благаю...  

Оригінал:

—  я  с  тобой  и  я  буду  твоим  всегда  —  
говорил  он  так  тихо,  что  рушились  города,  
и  гудки  затихали  в  натянутых  проводах,  
разливалась  вода  из  стеклянных  надтреснувших  чашек.  
кипяток  на  холодных  руках  оставлял  следы,  
его  сны  по  утрам  превращаются  в  едкий  дым,  
он  в  нелепых  цветах  разрисовывает  холсты,  
он  боится  простыть  и  застёгивает  рубашку.  

—  здесь  зима  —  она  шепчет  и  сыплется  серебро,  
все  дороги  вокруг  затуманило,  замело,  
ей  всегда  не  хватало  внимания,  света,  слов,  
все  её  откровенья  запутанные  в  диагноз.  
ей  не  помнятся  лица,  оттенки  и  имена,  
для  неё  что  не  выстрел,  то  кровь,  суета,  война,  
у  неё  для  мелодий  осталась  одна  струна,  
а  потом  бесконечность  из  сложенных  в  ребус  пауз.  

—  я  с  тобой.  и  я  буду  твоим  всегда.  
—  здесь  зима.  
—  это  полная  ерунда.  
не  пугают  ни  снег,  ни  вьюги,  ни  холода.  
я  согрею  тебя,  я  клянусь,  я  тебя  согрею.  
серпантины  дорог  останутся  позади,  
я  в  пыльцу  раскрошу  миллиарды  колючих  льдин.  
ты  дождись.  умоляю  тебя,  дождись.  

—  поскорее.  я  прошу  тебя,  поскорее.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814307
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2018
автор: макарчук