Робиш крок уперед і...виходиш за межі меж.
Зупинився час... А у погляді та безмежність,
що бентежить серце.Чи ти той самий? Авжеж...
Я уся твоя. Я забула про обережність.
Роблю вдих глибокий. Всю солоність твоїх морів,
і приємну терпкість цвіту садів фруктових,
і нестримну свіжість стрімких степових вітрів
відчувати хочу, як вперше... Моїх медових
поцілунків силу і слабкість бери собі.
Відчувай, як палає шкіра... Вже серце знає -
те усе, що колись загубили у вогні
гірких сумнівів та байдужості
...воскресає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2018
автор: Юлія Сніжна