Тумани, наче молоко розлите,
Долинами пливуть поміж дібров.
У білий саван загорнулось літо
Зів"яла віра, сплакалась любов.
Лише надія ясно пломеніє,
В кущі калини - вогнищем горить!
Хоча осіннє сонце й не зігріє,
Та все довкола золотом дзвенить!
Блаженний спокій враз огорне душу -
В час роздумів і стишених бажань.
...Знайшла в траві солодку спілу грушу!
Іду - щаслива! і - нема питань!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814207
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2018
автор: majra