Це ідеально! Блистять гирлянди,
А за вікном намело першого сніжку.
Душа радіє . В душі вже сяйво ,
Ну а в руках є чашечка гарячого чайку́.
Ти посміхнися , радій, людино!
Хіба одна я бачу ту красу?!
Я знаю :час іде, іде невпинно,
Тож не марнуй його і не дивись у пустоту.
Ось , подивися до оселі ,
Там у хлопчиська очі з доброти́ ,
У нього мрій ,напевно,аж до стелі ,
Або ж ламають неба береги.
А ти ідеш похмурий , наче Грінч,
І я не знаю як тобі думки ті розігнати ,
Щоб ти у новорічну ясну ніч
Не став похмуро рота набивати.
Ну озернись же ти ! Хіба не ідеально?!
О,єсть контакт!А зараз ліпи сніжки .
І не дивися на людей ,бо це не аморально.
Іди й радій допоки бачуть ніжки ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814132
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.11.2018
автор: Martini Atram