як не крути, а вік короткий у людини
усе біжить, не знаючи спочинку
не помічаючи хвилини чи й години
не думаючи про вагомість вчинку
в буденній суєті проходять' дні за днями
за роком рік... життя мов мить минає
не так давно ми були, ніби, школярами
сьогодні вже дитятко підростає
долаймо стійко всі життєві перепони
на чвари не марнуймо ні хвилини
не забуваймо і про совісті закони
бо надто вже короткий вік людини
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814097
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2018
автор: закохана у небо2