Зухвалі ба́ллоне яскравих кольорів,
Строкаті вогнища навкруг замайоріли.
Красуні осені світанок вспломенів.
Вона мене до себе в гості запросила.
В очах коханої - ще літа дзвінкий спів,
І сяє в них сьогодні усміх смарагдовий.
Як добре те, що я колись тебе зустрів.
І зустрічати тебе хочу знову й знову.
Летять роки, немовби журавлиним,
У далечінь безмежну, стрімким клином
Нестримно… Їх ніщо, нажаль, не спинить.
Спадає дощ холодний перлами в траву.
Живу наразі я ві сні і на яву
В осінніх спогадах весняних рандеву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814090
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 16.11.2018
автор: Володимир Білозерський