НЕ ЛЯКАЙТЕСЬ, ЩО ОСІНЬ МИНАЄ…

                       Не  лякайтесь,  що  осінь  минає,
                       Страх  зими  над  простором  завис...
                       Що  війна  наший  цвіт  убиває,-
                       Ось  цього  нам  боятися  слід...

                       Не  лякайтесь,  що  довгі  вже  ночі,
                       І  короткі  сполохані  дні...
                       На  життя  не  заплющуйте  очі,
                       Усміхніться  привітно  зимі...

                       Хоч  зима  ось-ось  уже  прийде,
                       Та  у  ній  теж  буває  добро...
                       Та  й  три  місяці  швидко  відійде,
                       І  повернеться  знову  тепло...

                       Не  лякайтесь  снігів  і  морозів,
                       Негараздів  і  бід  зимових...
                       Все  гнітуче  й  нікчемне  відходить,
                       Та  й  зимою  живим  бува  сміх...

                       Не  лякайтесь,  що  втратили  крила,-
                       На  порозі  не  кращих  вже  літ,
                       Бо  ж  весною  відновляться  сили,
                       Усміхнеться  оновлений  світ...

                       Не  втрачайте  і  Віри,  й  Надії,
                       Бо  ж  зима,  як  завжди  відійде...
                       Не  бува  ніщо  в  світі  довічне,
                       І  весна  своєчасно  гряде!..
 
                       А  весною  тепло  воскресає,
                       І  сміється  небесна  блакить,
                       І  природа,  і  світ  оживає,
                       Спів  птахів  і  струмків  задзвенить...

                       Не  лякайтесь,що  осінь  минає,
                       І  зима  посила  вже  привіт,
                       А  війна  наший  цвіт  убиває,-
                       Зупинити  її  давно  слід!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814072
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.11.2018
автор: геометрія