Здавалося, що війни тільки десь
Руйнують мир – на інших континентах.
Не знали, що війна до нас іде…
І ось прийшла. В Донбас. Одномоментно.
Горить-кипить вже п’ятий рік земля,
Від ран, думок і болю стогнуть люди.
Нам привели її «брати», «свої», з Кремля,
З минувшини-совка прийшли приблуди.
Горить Донбас у полум’ї війни,
Й нема, здається, ні кінця, ні краю.
Немов комахи, люди без вини
То нагло гинуть, то з гнізда тікають.
Донбас горить удень і уночі
І димом чорним упилось півсвіту,
Рахунки йдуть тепер на тисячі,
Та нашого лягло найбільше цвіту.
Коса війни ця косить невпопад.
Їй все одно: свої, чужі чи наші,
Не матиме рятунку і хабад,
Порве на шмаття напівдику Рашу.
14.11. 2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814067
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.11.2018
автор: Ганна Верес