Нікому навіть писати,
В мене лиш небо... І... Небо...
Та коли є що втрачати, -
Може... Нічого й не треба?
Поговорити... Лиш з Богом...
Вірші якісь цитувати.
Пазли життя скласти словом.
Й трішки самотність цькувати.
І дочекатися часу
Як Петро в рай ключі згубить.
Випити болю всю чашу.
Зникнути. Янгол розбудить.
І за весь відчай засудить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2018
автор: Відочка Вансель