Ковтати слова опівночі,
Дивитися в ніч крізь сльози,
Доросле життя тебе навчить
Ділити усе на дози.
Потрохи всього і вистачить -
Звикати не варто, друже.
І серце болить. І не болить.
Ти очі на сонце мружиш.
Яскравих завжди обманюють
(Приводять до псевдотями).
Поганих частіше згадують -
Вони залишають шрами.
Звикай до тремтіння в голосі,
Ховайся поміж містами.
Усе віддавай за молодість
(Допоки тебе не стане).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814031
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2018
автор: Олександр Гриб