Наші діти підросли:
Вільні, серцю милі,
Різні мови вчать вони,
Тож заговорили:
Мовить внук меткий бабусі:
-О гросс-мутер, сюсі-пусі
Не прикольно вже мені,
Стрьомно з вашої фігні.
З чуваками йдем на паті,
Гьорли-тьолки будуть в хаті,
Я від них конкретно прусь,
Не грузи мене, бабусь!
Буде класна веселуха,
Та спокуха: не порнуха,
Будем дрінкати бухло,
Ваші причіпки - фуфло.
Був сьогодні кльовий шопінг:
Відірвав неслабий смокінг,
Шузи класні - це прикид,
Етикет ваш геть обрид.
Ти ж на стіл метай скоріше
Пудинг, сендвіч - все смачніше,
Кекс, біфштекс - давай жратви,
Все прикольне для братви.
- О, май лав балбес онук,
Ти відбився геть від рук,-
Мудра мовила бабуся.-
Що ти кажеш? Я боюся,
Що з тобою щось не так.
Що за мова? Хто чувак?
Я тебе не андестенд,
Тож лови такий момент:
Мовить рідною не вмієш,
Я тебе не розумію,
Тож говорю напрямки:
- Вчіться мови, хлопаки.
І на паті не шмигляйте,
А на сендвіч заробляйте,
Ну, а в мене - форс-мажор,
Оголошую терор.
**********
Живемо в часи новітні,
В третьому тисячолітті,
А проблеми все такі, вічні:
Діти і батьки.
І чудову нашу мову,
Солов'їну, калинову,
Рятувати мусим знову
Від чужинської полови.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813953
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 15.11.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)