(спогад)
Минають дні, біжать швидким алюром,
І час летить, неначе птаха, вдаль,
Накрила землю ніч м’яким велюром,
Приспала знов осінню пастораль…
Ця темінь не лякає, бо я вдома,
Так затишно й безпечно тут мені,
Лиш тільки серце, в ритмі метронома,
Розбурхує неспокій вглибині…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813914
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2018
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО