Колише Вітер Липу,
А та не хоче спати,
Все просить його тихо
Їй казку розказати.
Липу Вітрець колише,
Усе розповідає
В яких краях вже був він,
А де ще побуває.
-Та кращої ніж наша
Землі ніде немає,
Тобі я правду кажу,
Повір мені, я знаю.
Бо де би не літав я,
Де б не носила доля,
Нема ланів чудових,
Нема такого поля.
Ніде-ніде немає
Таких гаїв та луків,
Де соловей співає,
Ти хоч і вічність слухай.
Багато в світі бачив
Пригод й красот чудесних
Й люд мешкає усякий.
Послухай, дорогенька,
Знаю я так багато,
Всього й не розказати,
Заплющуй оченята,
Пора тобі вже спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813909
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.11.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський