На війні людей багато злих,
На війні в окопах тісно й вузко
Там солдати граються в живих,
Із землі знімають чорну луску.
Там довкола чорно – білий світ
Й де твій шлях урветься, невідомо.
Там думки зриваються з орбіт,
І летять крізь відстані додому.
Жовта осінь листям замела
На могилах квіти скамянілі.
Тільки тим не хочеться тепла,
Тільки тим, що вижить не зуміли.
Парище.
2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813879
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.11.2018
автор: Мартинюк Надвірнянський