Мого дитинства мить
Минула , відгула,
А, може, це лиш спогад,
А, може, це весна.
І літо проминуло,
І осінь золота,
Стоїть вже на порозі
Засніжена зима.
І так мовить до мене:
"Із осінню прощатись
Прийшла уже пора,
До мене навертатись,
Голубонько моя!"
А я у заметілі
Не хочу йти ніяк.
Віночки мені з срібла
Плете ще листопад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813775
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.11.2018
автор: Haluna2