(спогад про дитинство)
В обіймах оксамиту винограду,
у купелі прозорої роси,
на фоні білосніжного фасаду,
промінчик сонця ранок воскресив…
У затишку подвір`я на осонні
розкрили квіти сонні пелюстки,
в простенькій сукні вийшла в двір босоніж
білявка невимовної краси…
До ніг спориш м`який торкався ніжно,
земля ще прохолодною була,
сіяли очі радісно й утішно,
усмішка щастя на вустах цвіла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813759
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО